Неймовірна подорож Закарпаттям

Сумніви, чи варто вирушати в таку далечінь, розвіялися з перших хвилин нашої подорожі. Ця поїздка була неймовірною, хоча тривала всього два дні. Відвідали три замки, ночували в суперових будиночках, милувалися неперевершеною красою Карпат, були на фестивалі винограду та на фермі оленів. Осінні Карпати – це щось надзвичайне, неймовірне, ми закохалися в їхню красу.

     

Подорожували групою – 17 студентів і 2 викладачів. Ми, студенти, вдячні нашим викладачам, Гудимі Наталії Василівні та Мєлєкєсцевій Наталії Василівні, за організацію поїздки. Вкотре переконуємося, що викладачі педагогічного факультету – найкращі. За цих два дні ми стали однією великою і дружньою сім’єю, відкрили себе по-новому.

Перша наша зупинка – водоспад Пробій – мальовниче місце в Яремче. Не зважаючи на силу потоку бурхливої води, тут відчувається спокій і гармонія. Оскільки водоспад і краєвиди надзвичайно захоплюючі, то не обійшлося без фото!

Наступною зупинкою був Географічний центр Європи, розташований на території найвисокогірнішого району України за 50 метрів від українсько-румунського кордону.

Після цього ми відвідали Чинадіївський замок Сент-Міклош, який став свідком однієї з найдраматичніших історій кохання в Європі. Ми торкнулися історії тих подвійних стін, що утворюють таємні переходи, дізналися про княгиню Ілону Зріні, яка уславилась непримиренною боротьбою проти австрійської корони.

У невеличкому селі Карпати своєю красою нас вразив палац Шенборнів. Милувалися кам’яною залою  з люстрою «Мемозина», лабіринтними переходами та сходами з кованими перилами, внутрішньою каплицею. На території палацу є озеро, яке називають «джерелом краси», а також казковий парк, багатий на рідкісні рослини.

Ночували ми в садибі «Чудодієво в Чинадійово». Назавжди запам’ятається це чудове місце, комфортабельні кімнати та гостинні господарі. Також на території розташована «Колиба», в якій ми вечеряли та снідали. Тут дуже смачно готують, а грибна юшка та банош – просто неймовірні!

Новий день подарував нам нові враження, цікаві історії та прекрасні краєвиди. В Мукачево ми відвідали замок з 9 ступенями захисту – замок Паланок, розташований на висоті 188 м над рівнем моря, що на 68 м вище рівня самого міста. Він займає площу 14 тис кв. м і нараховує біля 130 приміщень. Мукачівський замок складається з трьох оборонних споруд, розділених ровами й оточених могутніми стінами та бастіонами.

На території замку Паланок є криниця. За легендою, якщо кинути туди монетку й загадати бажання, воно неодмінно здійсниться. Про сокровенне можна попрохати й князя Коріатовича, одного із колишніх володарів замку, потримавши його за палець та щедро йому віддячивши. Ми переконані, що наші бажання обов’язково здійсняться.

Після екскурсії замком ми оглядали Мукачево – охайне, затишне місто на берегах ріки Латориці. В центрі розташована пішохідна зона: бульвар, площа з міською ратушею. Над площею височіє кафедральний костел Святого Мартіна – покровителя міста. Поряд є готична каплиця Святого Йосипа, оздоблена середньовічними розписами, а також пам’ятник Кирила та Мефодія.

Насолодившись прогулянкою містом, ми вирушили на етнофестиваль «Бобовищенське гроно», де познайомились із народними традиціями та звичаями, а також усім, чим живе кожна родина на Мукачівщині.

Останньою нашою зупинкою була оленяча ферма. Ці милі тварини зачарували нас своєю красою та грацією, а нахабні барани й осел добряче нас повеселили.

Поїздка була такою насиченою, що склалося враження, що ми були на Закарпатті цілий тиждень. Відпочинок у Карпатах – це, мабуть, найкраще, що могло з нами трапитися.

Рекомендуємо здійснювати побільше таких поїздок, не шкодуйте коштів і часу! Адже так цікаво пізнавати красу нашої України, особливо в чудовій компанії.